Серед жовтневих дощових днів наш 4-Б клас вибрав такий, коли сонечко світило майже по-літньому! Саме 8жовтня і відбулася чудова екскурсійна поїздка в м.Кременець. Сподобалось усе: палац Вороніна, ботанічний сад, цікаві містичні історії від гіда Олени, Замкова гора (г. Бона), відпочинок у лісі, пісні в автобусі! Усім зарекомендуємо! З нетерпінням чекаємо наступної поїздки!

Диктанти для 4класу

Українська хата

Українська хата – це колиска нашого народу. У ній народжувались, жили і помирали. Хата надавала людині притулок. Тут формувалися родинні стосунки, тут людина відпочивала, працювала і харчувалася.

            Українська хата мала троє вікон: двоє навпроти столу, третє – навпроти печі. Вікна впускали в житло світло і повітря. У кожній хаті обов’язково була піч, яка і пекла, і смажила, і варила. А які красиві орнаменти прикрашали піч. На ній можна було побачити і голубів, і тарілки, і квіти.

            Українську хату прикрашали килимами, рушниками, ряднами. Ознакою охайності та працьовитості кожної жінки була прибрана біла хата, а в ній – чистий рушник на похваті.

Наш рідний край

Наш рідний край великий і гарний. Великий, бо простягається від величних Карпат аж до річки Дон і від боліт Полісся аж до берегів Чорного моря. Гарний, бо має і високі гори, вкриті зеленими лісами, і бистрі ріки, і широкі урожайні поля, і квітучі луги, і все, чого душа забажає.

            Гарний наш край ще й тому, що в ньому живуть прекрасні люди. На весь світ славляться вони своїми піснями, танцями, звичаями. Молоде покоління несе велику відповідальність перед своїми пращурами за безсмертність української пісні, танцю, звичаїв.

Заснування Києва

Столиця України – місто Київ. Засновниками цього міста вважають трьох братів. Ім'я старшого брата – Кий, середнього – Щек, а третього – Хорив. Була в них ще й молодша сестра – Либідь.

На честь старшого брата й надали назву місту. У місті і в наш час є пагорби, один з яких зветься Хоревицею, а другий пагорб має назву Щекавиця.

Про молодшу сестру – Либідь нагадує назва маленької річки.

Київ вважається одним з найстаріших міст Східної Європи. Він заснований приблизно у 480-482 роках.

Український прапор

Прапор, як засіб сигналізації, відомий з античних часів. Спершу це взагалі могла бути звичайнісінька гілка дерева, жмут трави чи волосінь з кінського хвоста. Згодом почали з’являтися розшиті нитками стяги, хоругви.

Великого розквіту українська символіка набула за часів козацтва. Свої прапори мали полки, курені, сотні.

Наш державний прапор складається з двох смуг: верхня – синя, а нижня – жовта. Жовтий колір – це колір пшеничного поля, колір хліба, зерна, що дарує життя всьому сущому на землі. Жовтий колір – це ще й колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився життєдайний хліб.

                      

Святині нашого народу

Кожна людина, кожний народ, плем’я має якісь свої святині.  До таких великих святощів ми зачисляємо пошану до матері. Мама родить і творить рід людський. Ніхто і ніщо не може замінити її. Вона вдихає життя у свою кровинку колисковою піснею. Мама вливає у думку немовляти любов до всього рідного. Разом з молоком наповнює його почуттям національної гордості і гідності. Мама вчить зберігати святині і скарби: рідну мову, пісню, звичаї.

Головною берегинею людини була і є мати.

Найдорожча людина

Без матері немає життя на землі. Мати – щира шанувальниця народної пісні, традиції і звичаїв. Мати постійно піклується про долю своєї дитини, береже її сон і спокій. А ще вона – наставниця і порадниця у житті, захисниця у дні лихоліття.

Знайте, що ранню старість ї хвороби приносить не стільки праця, як хвилювання і переживання. Ваше грубе слово, погана поведінка  - це глибока рана на ніжній материнській душі. Мама усе вибачить, усе переживе – і образи, і біль, і горе, але рана на материнському серці гоїться дуже довго. Тож бережіть, діти, своїх матерів і шануйте їх.

Ярослав Мудрий

По смерті Володимира почалася війна між його синами за княжий престол у Києві. Після довгих міжусобиць став Ярослав єдиним князем усіх широких українських земель. Щоб забезпечити Україну від нападів ворогів, він побудував на межах держави багато твердинь. Над річкою Сяном звів він тоді город, укріпив його. Місто назвали Ярославом.

Забезпечивши державу від ворогів, він дбав про лад і спокій у краю. Щоб всі суди справедливо судили, дав наказ записати всі права в одну книгу і назвав її  «Руська правда». Князь Ярослав будував церкви, а при них заводив школи, поширював освіту.

Своїми мудрими законами Ярослав зміцнив українську державу так, що сусідні держави дбали про його приязнь і єдналися з його родом.

Князь Святослав Хоробрий

Княгиня Ольга мала єдиного сина Святослава. Він був відважний та хоробрий. Про його хоробрість знали всі сусіди України. Святослав усе своє життя і князювання провів не в Києві у палатах, але в походах зі своїми воїнами.

У похід не возив Святослав із собою ні казанів, ні наметів. Спав на землі, поклавши під голову сідло. Їв просту страву: нарізував конину або м’ясо іншого звіра тоненькими шматочками, пік на вогні і так споживав страву. Любили свого князя воїни, бо він жив так просто, як і вони.

А на ворогів своїх не нападав хитро, несподівано. Він попереду себе посилав посла, щоб переказав ворогові його воєнний виклик «Іду на вас».

***

Я пишаюся, що моя Батьківщина – Україна. Україна – це рідна чудова земля. Вона пережила важкі часи, війни, голодомори та репресії. Та і зараз Україна ще не зовсім подолала економічні негаразди, але вона обов’язково вистоїть і наш народ буде жити щасливо. В усі часи в Україні були такі люди, які віддавали своє життя за славне майбутнє України, прославили свою державу навіки.